Шануй день святковий

святаЖиттєвий досвід людини, роду, народу, суспільства необхідно передавати дітям, щоб він переходив від покоління до покоління.

Метою даної збірки є прищеплення дітям  морального, етичного, історичного досвіду українського народу. Матеріали хрестоматійно-методичного посібника містять неповторні скарби, символи генетичного коду, художні шрифти історичного досвіду українців, які вдало розкриті у творчості українських письменників і поетів письменників: Л. Глібова, Г. Чупринки, О. Веретенченка, Л. Полтави, О. Стефановича та інших, а також у творчому доробку митрополита Феодосія (М.Н. Дикуна – Ваколюка). Тему доповнюють  дослідження етнографів О. Воропая, В. Скуратівського, С. Терещенка та видатного історика і релігієзнавця В. Пащенка.

У своїй праці «Гончарова правда про духовність і церкву» професор В. Пащенко досліджує вплив релігійного виховання на становлення творчої особистості Олеся Гончара. Із щоденникових записів письменника: «У дитинстві я був дуже релігійним. Найперше завдяки бабусі. І те почуття, що відтоді лишилося, не раз потім допомагало мені у житті і творчості. Я виростав у релігійній сім’ї, дістав од віруючої бабусі таке моральне багатство, такий запас світла, що упродовж усього життя не вдалося нікому погасити».

Олесь Гончар відстоював великі християнські цінності. Головний заповіт нащадкам – зберегти джерела духовності. Він пише: «Хочеться думати, що Україна в XXI столітті буде країною віруючих, адже тільки віра здатна відродити український народ, дати йому силу світла і духовності, як це бачимо в духовних прозріннях Кобзаря».

Побудова української незалежної демократичної Держави основним завданням школи поставила формування у школярів національної свідомості і самосвідомості. Діти ознайомлюються з культурним надбанням минулих поколінь, вивчають історію свого родоводу, ознайомлюються з історичними пам’ятками рідного краю, значенням державних і народних свят та їх вшануванням.

Метою створення посібника було висвітлення головних педагогічних пріоритетів у навчально-виховній діяльності, тобто становлення особистості та її морально – етичне виховання.

Систему завдань, які реалізуються з допомогою посібника, становлять:

а) виховання морально – ціннісного ставлення до людей: доброти, милосердя, чуйності, терпимості, доброзичливості;

б) виховання любові до Батьківщини: поваги до батьків, шанування історії, культури, традицій свого народу, ознайомлення з його моральними цінностями, усвідомлення себе громадянином України.

Об’єктом дослідження  стали виховні ідеали української нації. Предмет дослідження – народні звичаї, традиції, доробки українських поетів, письменників, етнографів.

Міністерством Освіти і Науки України, було визначено школи, в яких проводилася апробація навчального курсу “Етика: духовні засади”. Це і спричинилося до створення хрестоматійно – методичного посібника, який доцільно використовувати під час вивчення курсу “Християнська етика в українській культурі, 1-4 кл.”, та для реалізації процесу морального виховання на уроках читання, рідної мови, курсу “Я і Україна”, проведення виховних заходів.

Саме творчий доробок Владики Феодосія, що ліг в основу хрестоматії, доповнений творами українських поетів, письменників, етнографів, хай буде дітям на науку: як треба бути мудрим і не перемудрити, як любити небесну Вітчизну і дбати про земну.

Збірка розробок виховних годин тут — Шануй день святковий.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *