МОННІ І БОННІ – ДРУЗІ НАЗАВЖДИ

Стояв теплий літній день. Для маленького козеняти Монні всі дні були сонячними і ясними, так як він з’явився на світ наприкінці травня, разом із першою зеленою травичкою, коли дерева прикрасили себе дивовижним цвітом і так солодко лоскотало ніс медовим ароматом  акацій.

Перше, що побачив Монні – то було синє небо – таке безмежне, таке неозоре і таке недосяжне. Зараз Монні частенько, наївшись соковитої травички, піднімає свої оченята – такого ж синього кольору як і небо навесні – і рахує пухнасті хмаринки, які то повільно, то швидко пропливають кудись удалечінь.

Ці хмаринки дуже нагадують Монні його кудлатого товариша – молоденького баранчика Бонні, з яким не так давно познайомилось наше допитливе козеня (ще й яке допитливе, але про це дещо пізніше)!

А сталося це ось як. Монні надто любив урізноманітнювати свій раціон — постійно і скрізь шукав смакоту:  та і як тут зупинитись, коли довкола і зелені кущики, і травичка, і сила-силенна різних квіточок на лузі. Вже за тиждень Монні знав, що жовта кульбабка, хоч і гарна, мов сонечко, але страшенно гірка. А реп’яшки не тільки колючі, а ще й чіпляються боляче до біленької шорсточки. Але такого кущика, як тоді Монні ще не бачив. Листочки на ньому ну такі вже зелені, немов полаковані і аж виблискують! Тільки-но козеня відкрило свого ротика і вже показало рожевого язичка, як нізвідки на нього налетів молодий, але, як виявилось, важкий і кістлявий баранчик. Монні від несподіванки і під тиском невідомого ще йому звіра впав на траву і завмер.

— Не чіпай мого куща, невігласе! – закричало це кудлате диво.

А Монні тільки дивився на ці кучері, такі густі і такі м’які, і кліпав своїми небесно-синіми оченятками.

— Ммеее – хто ти? — нарешті спромігся спитати  Монні.

— Я баранчик Бонні, а це моє мандаринове дерево, яке ти ледь не проковтнув.

— Дерево? – здивувався Монні. – та воно навіть на кущ мало схоже, так собі – трава якась.

— Воно зараз просто маленьке , але швидко виросте.

— І нащо ото воно тобі? Краще б ми його з’їли, поки молоде. Бо старі рослини часто гірчинкою віддають.

— Нізащо! – закричав Бонні. —  Навіть не підходь!

— Ну добре-добре – заспокоїв його Монні. Я знайду чим в обід поласувати. Але чого ти так про того куща дбаєш – то мені неясно зовсім.

Бонні, трохи заспокоївшись і впевнившись, що його мандариновому дереву вже нічого не загрожує, розповів про те, як йому дісталось маленьке зернятко із такого ароматного і соковитого, хоч і дещо кислуватого мандарина. Як він

обережно його посадив  у землю і дочекався перших листочків. Як він поливає деревце теплою водичкою щоранку і відганяє від нього посіпак, таких голодних і необачних, як Монні, який ледь усе не погубив.

— Вибач – несміло сказав присоромлений Монні. Я не хотів образити ні тебе, ні твою маленьку рослинку. А можна я теж буду оберігати цей диво-кущик і поливати його хоч іноді?

— Звісно можна — зрадів новому другу Бонні.

З того часу Монні і Бонні майже весь час разом. Разом жують травичку на обід і ходять по черзі на водопій, щоб не лишати чарівне деревце без нагляду.

Малюнки Віри Костенко. 

УКРАЇНСЬКИЙ ЕККЛЕССІАСТ

«Цей свій доробок присвячую українському читачеві.

Ще в свої дитячі роки я дуже полюбляв читати блискавичні афоризми древнього мудреця Соломона – його «Притчі», «Премудрості», та «Екклесіаст». Ці твори мене зачаровували своєю духовною глибиною, вони мені здавалися то сліпучими блискавками, то мерехтливими зорями на темному небі нашого буденного життя.

Цінуючи чужу мудрість і кохаючись в ній, мені й самому захотілося щось подібне написати. Довго не піднімалася моя рука, та ще довше я вагався душею: братися мені за цю справу чи ні, аби не  образити своєю  простотою стародавню біблійну мудрість. Проте, перебуваючи довгий час за межами своєї милої Вітчизни, я одного разу, покликавши Бога собі  на допомогу, взявся таки до праці.

І ось сьогодні, з ласки Божої, я скінчив роботу і, як скромний вінок, кладу її до підніжжя нашої Матері – України»

                                                                             Архієпископ Феодосій (Дикун-Ваколюк М.Н.)

Ознайомитися із книгою можна тут — Український Екклесіаст.

 

Третя національна (не)конференція EdCamp Ukraine 2017

29-30 квітня у Харкові відбудеться Третя національна (не)конференція EdCamp Ukraine 2017 за участю Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич та 600 вчителів. Долучитися до заходу можуть усі охочі за посиланням. Це вже третій EdCamp, на якому основоположними ідеями стають незалежність та ініціативність педагогів, створення горизонтальних зв’язків між ними й обмін досвідом. 

Детальніше про захід читайте тут.

 

Творча майстерня

Насичено та напрочуд цікаво проходить робота в «Творчій майстерні» молодших школярів. Інтернет ресурси , що поширюють розвиток дитячої творчості, завжди підкинуть цікаву ідейку. А далі, то вже багатий та різноплановий політ дитячої уяви та фантазії! Яка ж майстерня без справжнього Майстра?! Тому ми часто запрошуємо на  гостини голову батьківського комітету школи, талановиту рукодільницю, надзвичайно творчу особистість Долю Людмилу Миколаївну.

Цікаві ідейки для розвитку творчих здібностей дітей можна знайти за посиланням

.

А ми любимо читати!

Традиційними та глибокопізнавальними стали зустрічі учнів початкової школи із сільським бібліотекарем, людиною, закоханою у свою справу, Людмилою Миколаївною Долею. Діти з великим нетерпінням чекають, коли зможуть відвідати бібліотеку, познайомитися з новими надходженнями, переглянути цікаві презентаційні матеріали, поспілкуватися на близькі до дитячого серця теми. Це спонукає та мотивує школярів розширювати їх читацький кругозір, допомагає формувати предметну читацьку компетентність.

Правила безпеки юних пішоходів

Цікаво пройшов тиждень безпеки юних пішоходів, під час якого учні повторили головні правила учасників дорожнього руху, перегорнули сторінки книги «Твої дороги. Дорожня грамота», прийняли активну участь у конкурсі малюнків на тему: «Безпечний рух».

Практичні навички юні пішоходи здобували під час моделювання ситуацій на тему: «Діти на дорозі» .

Вивчаємо «Біблійну історію та християнську етику»

Мала чудову нагоду співпрацювати з дивовижними людьми, закоханими у свою справу, які вбачають , що духовно – моральне виховання учнів на традиції тисячолітньої культурної спадщини  народу має зайняти своє місце під сонцем української освіти.

Детальні розробки уроків для 4 класу, над якими працювали науковці , вчителі Полтавщини та Дніпропетровщини, можуть також бути корисними під час проведення годин спілкування та позакласної навчально-виховної роботи.

Для Вашого ознайомлення напрацювання тут.

 

Проект «GedDiscovery»

Проект «GedDiscovery» — це унікальна можливість для вчителя долучитися до стратегічного розвитку освіти. Завдання, які реалізовує проект, спрямовані на розбудову української школи, пошук нових освітніх форм, сучасних методичних матеріалів.

Мені пощастило працювати в експертній групі конкурсів  «Народний спікер -1» та «Народний спікер — 2». Ця ініціатива  створює платформу для обміну найкращим досвідом учительської спільноти України, кожен учасник конкурсу прагне до якісних змін в освіті, презентує свій неповторний досвід, за яким стоїть титанічна  та творча праця. Адже саме вони знають, які зміни потрібні зараз, щоб діти разом з учителем відчували радість від неймовірних відкриттів. Прозорий і незалежний конкурс  надає можливість переможцю втілити свої освітні ідеї у світлі нових форматів.

Проект «GedDiscovery» є вікном у світ новітніх технологій і дає можливість кожному вчителю почути та бути почутим, професійно зростати та успішно інтегруватися в глобальне освітнє середовище.

Фіналісти минулого конкурсу Народний спікер — 1 не покинули справу розбудови української середньої школи, а активно беруть участь у громадських ініціативах щодо зміни навчальних програм, створенні сучасних методичних матеріалів, організації у своїх містах інноваційних освітніх заходів, реалізують інноваційні проекти тощо.

Під час проведення  конкурсу «Народний спікер — 2» у команді експертів  працювали дві надзвичайні особистості: Олександр Елькін – натхненник та організатор Всеукраїнських (не)конференцій EdCamp, радник пані Міністра освіти (м. Харків) та Анна Дудіч, півфіналістка Global Teacher Prize (увійшла до 50 найкращих вчителів світу) – творча та енергійна викладачка англійської мови з Кропивницького.

Детальніше із цікавими та актуальними матеріалами конкурсу можна ознайомитися за посиланням